Простий і доступний утеплювальний і ізоляційний матеріал — це монтажна або поліуретанова піна. У чому ж її плюси? Крім технічних характеристик, піну необхідно вміти коректно вибирати і правильно використовувати.
Найважливіше завдання, яке стоїть в наших будинках в холодну пору року — це збереження тепла. Правильний вибір теплоізоляції істотно збільшує комфортність будівель. Найбільш широко для цього використовується спінений поліуретан.
Поліуретанову піну винайшов Отто Байер в 1947 році і протягом більш ніж півстоліття сфера її застосування тільки розширювалася. Цей матеріал використовують при герметизації, звукоізоляції і склеюванні.
Ряд корисних якостей робить спінений поліуретан універсальним будматеріалом. Такі властивості як відмінна звукоізоляція і низька теплопровідність дозволяють застосовувати поліуретанову піну для утеплення фундаментів, підлог, монтажу панелей і заповненні пустот в стінах будинку, а також її наносять під пластикову або гіпсокартонну обробку. Завдяки хорошій механічній міцності монтажною піною закладають щілини, встановлюючи двері та віконні рами.
Достатня еластичність поліуретану добре переносить вібраційний вплив. Піна для монтажу надійно з’єднує між собою будматеріали, наприклад, цеглу, бетон і ПХВ, але не утворює міцного з’єднання з поверхнями штучного походження. Поліуретанова герметизація стель і міжплиткових з’єднань забезпечує їх гідрофобність, захищаючи від протікання.
Хімічні властивості визначають стійкість поліуретану до гниття. Залежно від марки монтажної піни, її обсяг може збільшуватися в чотири рази. Мінеральна або кам’яна вата, яку теж застосовують в ізоляційних роботах, вважається алергенним будматеріалом, чого не скажеш про екологічно безпечну монтажну піну.
Поліуретанова піна буває однокомпонентна і двухкомпонентна. Однокомпонентна піна – це звична для нас піна в балонах, а двухкомпонентна випускається в картриджах, що складаються з двох секцій — вона щільніша і швидше твердне.
Монтажні піни поділяються по допустимій температурі застосування на літні, зимові та всесезонні.
Літні застосовують, коли температура повітря не нижча + 5С.
Зимові — при температурному режимі до -20С, але із застереженням, що сам балончик не повинен замерзати до мінусової температури.
Всесезонна піна використовується при температурі від -10С до + 40С.
При недотриманні температурних рекомендацій, поліуретан погано схоплюється і сповзає з поверхні.
На балонах також позначають клас горючості монтажної піни: B1 – вогнетривка, B2 – самозагасаюча, B3 – горюча. Звичайно, піна класу В1 є найкращим варіантом.
Особливу увагу слід приділити терміну придатності та даті виготовлення. При купівлі великої партії поліуретанової піни краще, щоб розбіжність в датах була не дуже великою. В однакових балонах повинна знаходитися піна однієї консистенції. Затверділа монтажна піна з меншими бульбашками повітря буде мати кращу механічну міцність, ніж та у якій вони крупніші.
Коли термін придатності закінчується, поліуретан розчиняється і утворює скляні пляшечки, які знижують міцність кінцевого матеріалу.
Використання поліуретанової піни дуже зручне, так як її наносять безпосередньо з сопла балончика або застосовуючи призначений для цього пістолет. Також існує спеціальне обладнання для проведення ізоляційних робіт на дуже великих площах. При використанні професійної пістолетної піни отримуємо більш точне нанесення і підвищену продуктивність. При цьому піна з пістолета не дуже розширюється, що дозволяє застосовувати її для матеріалів що легко деформуються.
Варто враховувати, що для разових робіт, невеликих обсягів немає сенсу витрачатися на придбання пістолета, а можна скористатися стандартною насадкою, яка комплектується до балона. Якщо між роботами проходить істотний часовий проміжок, то під час подальшого використання поліуретанової піни, потрібно очистити клапан від старого матеріалу. Пістолетне нанесення утеплювального матеріалу не вимагає попереднього очищення.
Монтажна, поліуретанова піна використовується для закладення 10-сантиметрових щілин, а для великих просторів застосовують шпаклівку або інші будматеріали.
При роботі з монтажною піною використовуйте рукавички, так як відмивати руки від цього матеріалу досить клопітно, особливо після його застигання. Звичайно, для цього існують ацетонові очищувачі, але краще убезпечити свій робочий процес.
Перед нанесенням піни обов’язково потрібно очистити поверхню від сміття і бруду. Маслянисті поверхні краще знежирити. Нанесення на поліпропілен, тефлон, лід і силікон неможливе. Однокомпонентна піна твердне при підвищеній вологості, тому перед її використанням оброблювані поверхні змочують водою, не допускаючи крапельної вологи. Піна твердне, коли контактує з вологою. Якщо потрібно, щоб піна застигла швидше, то можна зволожити її трохи водою. Вже через годину можна буде обрізати зайвий матеріал ножем, але остаточне затвердіння все одно займе близько доби.
Кінцевий обсяг піни буде залежати від вологості і температури повітря, а також наявності вітру. Краще не використовувати монтажну піну на незахищених від сонця ділянках або, якщо це неминуче, то зверху її потрібно пофарбувати або заштукатурити. Завдяки легкості застосування поліуретанова монтажна піна поширена серед домашніх майстрів і користується популярністю у висококваліфікованих фахівців. Зручність і універсальність застосування, корисні якості, доступність роблять поліуретанову піну ідеальним матеріалом для широкого спектру будівельних робіт.
