Теплоізоляційний матеріал мінеральна вата — це один з найбільш поширених і екологічних утеплювачів.
Повітря як найбільш ефективний утеплювач використовують у виробництві мінеральної вати. Для цього створюють пишний повітряний шар волокнистих матеріалів. Волокна утеплювачів бувають різної довжини, товщини і роблять їх з органіки або мінералів. Теплоізолятори класу мінеральної вати виробляються за ГОСТом 52953-2008 з негорючих мінеральних волокон: скловата, шлаковата і базальтова (кам’яна) вата. Ці види утеплювачів стійко переносять навантаження, мають гарні ізоляційні показники, волого- і термостійкі.
Це найбільш поширений і достатньо міцний утеплювач за доступною ціною. Коефіцієнт теплопровідності становить 0,03-0,052 Вт /(м*К). Розмір волокон коливається в діапазоні 5-15 мікрон товщина і 15-50 міліметрів довжина. Витримує температуру від —60С до + 500С, але краще не нагрівати скловату до температури вище +450С. Матеріал дуже добре переносить вібраційні навантаження. Допускається стиснення в шість разів, що зручно при транспортуванні.
Скловату виробляють з: доломіту, бури, піску, склобою, вапняку і іншого. Колір матеріалу жовтий і буває від зовсім світлого до темного тонів. Використовується для утеплення конструкцій будь-яких форм і конфігурацій. Скловата циліндричної форми застосовується під час теплоізоляції трубопроводів, а в напівтвердих плитах — для ізоляції вентильованих фасадів. Матеріал також використовують в авіації для тепло- і звукоізоляції кабін, ізоляції вузлів, які сильно нагріваються та іншого.
Вимагає великої акуратності при роботі — потрібен захист шкіри, очей і дихальних шляхів від скляного пилу. Тому роботи потрібно проводити в захисному костюмі і окулярах, брезентових рукавицях і в респіраторі.
Найкращі показники серед мінеральних утеплювачів демонструє базальтова вата. Можливість при виготовленні цього матеріалу використовувати різні пропорції сировини, в результаті дозволяють отримати базальтову вату з великим варіантом виконання: різна щільність, стійкість до навантажень, форма. Сировиною для виготовлення базальтової вати є діабаз, базальт, габро з додаванням доломітових і вапнякових гірських порід. Низький коефіцієнт теплопровідності складає 0,035-0,039 Вт /(м*К).
Такий показник виходить завдяки повітрю, укладеним в порах матеріалу. Допустимий температурний діапазон експлуатації базальтової вати становить від —190С до +1000С, вона не горить, а при дуже великій температурі волокна плавляться і спікаються між собою. Паропроникність — здатність відводити вологу, знаходиться в межах 0,25-0,35 мг/м²*год*Па.
Щільність базальтової вати впливає на її кінцеву міцність — чим вище його значення, тим міцніше утеплювач вийде в результаті. М’яку вату використовують для утеплення колодязів і будівель заввишки не більше чотирьох поверхів, а щільніші — для теплоізоляції більш високих будівель. Обираючи матеріал, потрібно брати до уваги навантаження, які буде отримувати матеріал.
У разі, коли листи теплоізоляції потрібно з’єднувати між собою, наприклад, при ізоляції покрівлі, для монтажу підійде тільки базальтова вата, так як скловата і шлаковата не достатньо міцні на розрив. Більш важливою в даному випадку характеристикою є стиснення і здатність витримувати тиск.
Базальтову вата виробляють також з фольговою підкладкою або з підкладкою з склониткових полотен. Якщо потрібно отримати матеріал великої міцності, то вата прошивається скловолоконними нитками або армується дротом.
В якості сировини для виготовлення шлаковати використовують доменний шлак — це відходи виробництва металургії, які залишаються після виплавки чавуну в домні.
Волокна матеріалу мають товщину 4-12 мікрон, довжина 16 міліметрів. Нагрівання матеріалу допустимо тільки до +300С. Теплопровідність становить 0,04-0,07 Вт/(м*К) у сухої вати. При цьому у шлаковати існують деякі недоліки. Вона має підвищену гігроскопічність (дуже швидко може вбирати вологу), що не дозволяє використовувати її в ізоляції ванних кімнат або фасадів.
Підвищена вологість веде до підвищення закислення матеріалу і відповідно до руйнівної дії на предмети з металу, що знаходяться поруч. Шлаковатою не утеплюють металеві та пластикові труби. Зараз шлаковату використовують досить рідко.
Волокна шлаковати і базальтової вати не колються, як це відбувається з волокнами скловати. Але і вони можуть зависати в повітрі у вигляді пилу і відповідно вдихатися людиною. У складі утеплювачів міститься формальдегідна смола, з котрої виділяється фенол. Це може бути небезпечно для здоров’я людини, але при дотриманні техніки безпеки цього можна уникнути. Виконувати монтажні роботи потрібно в захисному респіраторі і вкривати утеплювач поліетиленовою плівкою.
