Робота різних виробників над отриманням бетону з покращеними властивостями дозволила створити ряд спеціальних добавок. Однією з них є пластифікатор. Деякі якості пластифікаторів отримують, використовуючи мильні хімікати, але при цьому не всі будівельники беруть до уваги негативні наслідки, що виникають. Наприклад, нехтують тим, що при попаданні в таку цегляну кладку води, на її поверхні будуть утворюватися висоли.
Мильні хімікати складаються з безлічі компонентів, в тому числі фосфатів і пальмітинової жирних кислот. Вони істотно погіршують такі характеристики як: міцність, схоплювання цементного розчину, водопроникність, морозостійкість, усадку і час схоплювання.
У той же час пластифікатори є монопродуктом, які безпечні і для здоров’я людини, і для навколишнього середовища в цілому.
- Висолоутворення — виніс на поверхню кладки водорозчинних солей у вигляді соляних сполучень;
- Час гідратації. Велика кількість компонентів, що входять до складу мильних хімікатів, не дозволяють передбачити, скільки часу займе схоплювання цементу;
- Водопроникність. Через те, що рідке мило не утворює повітряні мікропухирці в капілярах цементного розчину, створюється перешкода для відводу води, що в свою чергу призводить до швидкого намокання стіни і можливості появи на ній цвілі або грибка;
- Гидрофобность кладки. Зовнішній шар розчину не утворює закритих пір водовідштовхувального шару, коли в нього додано мило;
- Морозостійкість. Капілярна структура бетонної кладки схильна до впливу води, що зменшує морозостійкість кладки;
- Усадка. Бульбашки повітря компенсують усадку і їх відсутність через застосування рідкого мила, надмірно навантажує вигин цегли і, як наслідок, в ньому можуть утворитися тріщини.
- Пластичність. Ефект збільшення пластичності суміші, який є при використанні рідкого мила, отримується за рахунок зниження поверхневого натягу води, а не через мікропухирці повітря, як в пластификаторі. При цьому більш зручно працювати зі складом, в який доданий спеціалізований пластифікатор;
Пластифікатор — це спецдобавка для бетону або цементного розчину, що збільшує його пластичність і плинність, і зменшує співвідношення води і цементу. Після затвердіння пластифікатор дозволяє отримати більш твердий і міцний розчин бетону.
Купити пластифікатор можна у вигляді рідини або порошку. Перед використанням він розбавляється водою.
Добавки, що входять до складу пластифікаторів, знижують витрати цементу, дозволяють з меншими затратами провести розрівнювання стяжок підлоги.
При змішуванні цементного розчину з пластифікатором, відбувається насичення кінцевої суміші бульбашками повітря розміром в один мікрон, які переривають капілярні канали і тим самим створюють водовідштовхувальний шар. Це унеможливлює вихід на поверхню кладки солей і утворення так званих висолів.
Повітряні пори, які утворюються в розчині при використанні пластифікатора, на стільки малі, що не можуть суттєво впливати на кінцеву міцність кладки. Вони не дозволяють виводити на поверхню висоли, але дозволяють без перешкод переміщатися в стіні водяним парам. При цьому паропроникність стіни не порушується і волога не накопичується.
Пластифікатор істотно збільшує пластичність розчину, робить більш зручною його укладання, зменшує відведення води зі свіжого розчину і поділ його на шари, коли потрібно його тривале зберігання. При застосуванні пластифікаторів значно підвищується морозостійкість цементного розчину після затвердіння.
Вода при цьому збирається в порожніх порах, де у неї є потрібний для розширення при мінусових температурах простір, не руйнуючи кристалічну структуру розчину.
Одними з додаткових якостей, які проявляє цементний розчин з пластифікатором, є посилення зчеплення з основою і тиксотропність цементу — збільшення в’язкості матеріалу при перемішуванні, що не дає свіжозамішаному розчину сповзати з поверхонь розташованих вертикально.
Більш передбачувано поводяться саме спеціальні пластифікатори і їх застосування дозволяє отримати в кінцевому підсумку міцну і якісну цементну кладку.
